goup

Публікації

Стабільні парні союзи VS справжні шлюби

Чоловік та дружина чи співмешканці

Згідно з неофіційною статистикою кожен 8-10 шлюб в Україні є цивільним, а кожна п'ята дитина народжується поза законним шлюбом. Попри те, що більшість людей розуміють цивільний шлюб як спільне проживання чоловіка і жінки без штампу в паспорті, закон має на увазі під цим поняттям офіційно зареєстровані в органі РАГСа сімейні стосунки.

Тому з юридичної точки зору, правильно говорити не про цивільний шлюб, а про фактичні сімейні стосунки або конкубинате (з лат. - співжиття).

 

Стаття 3 Сімейного кодексу України (далі - «СКУ») дає визначення сім'ї як особам, які мешкають разом, пов'язані загальним побутом, мають взаємні права і обов'язки. Таким чином, співмешканці мають статус сім'ї (фактичного подружжя), але не можуть бути офіційним подружжям з причини незареєстрованого шлюбу. Незважаючи на це згідно з сімейним законодавством фактичне подружжя має певні взаємні права і обов'язки.

 

МАЙНОВІ СТОСУНКИ

Згідно із статтею 74 СКУ, якщо чоловік і жінка мешкають однією сім'єю, але при цьому не зареєстрували свій шлюб, майно, нажите під час спільного проживання, належить їм на праві загальної спільної власності (без визначення конкретних доль кожного).

Аналогічний режим власності поширюється на майно, нажите в законному шлюбі. Таким чином, кодекс зрівняв осіб, що живуть як в зареєстрованому, так і незареєстрованому шлюбі відносно їх прав на майно.

Відповідно до статті 71 СКУ спори, що стосуються розділу майна, нажитого спільно, вирішуються судом. При офіційному шлюбі в суді доводити факт спільного проживання немає необхідності. При фактичному ж шлюбі до суду необхідно звернеться з позовом про:

  1. визнанні факту проживання однією сім'єю
  2. визнанні майна загальною спільною власністю
  3. розділом такого майна

Досить непросто довести факт проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства і наявності взаємних фінансових стосунків, але це є ключовим при зверненні до суду. Доказом можуть послужити спільні діти, спільні рахунки, реєстрація за одним місцем проживання, свідки і інше. Суд, у свою чергу, може і не встановити факт спільного проживання за відсутності належних доказів. Судова практика в такій категорії справ свідчить про тривалі і неприємні розгляди, які не завжди закінчуються результативно.

Приміром, Ви за спільні кошти зі своїм співмешканцем придбали машину (квартиру, підприємство і так далі) і зареєстрували її на нього. У такому разі автомобіль за усіма документами вважається приватною власністю того, на кого він оформлений. Визнати таке майно загальною спільною власністю і розділити можна буде тільки відповідно до вищеописаної судової процедури.

Чи інша ситуація: Ваш співмешканець вирішив продати придбану разом квартиру, зареєстровану на нього. За наявності фактичних стосунків нотаріус, засвідчуючи договір купівлі-продажу, не зажадає згоди другого члена сім'ї. При зареєстрованому шлюбі така згода дружини / чоловіка має бути оформлена нотаріально.

Для тих, хто мешкає у фактичному шлюбі, рекомендується придбати дороге майно, вказуючи в договорі купівлі-продажу обох покупців. В якості альтернативи можна запропонувати укладати договір про розділ майна, яким передбачити:

  1. порядок володіння, користування і розпорядження загальним спільним майном / доходами
  2. порядок розділу майна у разі припинення фактичних сімейних стосунків і т.д

СПІЛЬНА ДИТИНА

Щоб зареєструвати дитину, народжену у фактичному шлюбі, в орган Загсу необхідно надати заяви від обох батьків. Заява батька є обов'язковою, оскільки згідно з чинним законодавством походження дитини визначається за батьком. При цьому для реєстрації дитини, народженої в законному шлюбі, досить заяви одного з батьків і довідки з пологового будинку про походження дитини. Прописати дитину слід за адресою одного з батьків.

До речі, 15 березня цього року Верховна Рада України прийняла зміни в СКУ, якими зобов'язала батька, що не перебуває в шлюбі з матір'ю, забрати дитину з пологового будинку, якщо цього не зробила мати.

Згідно із статтею 91 СКУ чоловік і жінка, що мешкають однією сім'єю, мають право на взаємне утримання так само, як і законне подружжя. Один з фактичного подружжя повинен отримувати аліменти в наступних випадках:


НЕМАЙНОВІ СТОСУНКИ

Що стосується особистих немайнових стосунків законне і фактичне подружжя має однаковий об'єм прав.

СПАДКОЄМСТВО

У разі смерті одного із співмешканців, фактичний чоловік / дружина потрапляють в четверту чергу спадкоємства (після дітей, батьків, рідних братів, сестер, дідуся, бабусі, тітки, дядька). При цьому прожити разом треба не менше п'яти років. Як бачимо, у разі спадкоємства згідно із законом практично усе майно буде успадковано офіційними родичами. Уникнути такої ситуації можна тільки шляхом складання заповіту.

У зарубіжних країнах питання фактичних сімейних стосунків врегульоване по-різному. У багатьох європейських країнах ухвалені окремі закони: в Норвегії - «Про спільне домашнє господарство» (1991 р.), в Швеції - «Закон про конкубинате» (1987 р.), у Франції - частина Цивільного кодексу «Про договір про спільне життя і про співжиття» (1999 р.), в Іспанії - Закон Каталонії «Про стабільні парні союзи» (1998 р.) і так далі.

Відмінною рисою є те, що у ряді країн (Нідерланди, Бельгія, Франція, Ісландія) для юридичного визнання факту співжиття необхідно оформити договір (простий письмовий або нотаріальний) або пройти процедуру анкетування в електронному національному реєстрі. Також допускаються фактичні сімейні стосунки для осіб однієї статі (Бельгія, Португалія, Франція, Іспанія, Угорщина). Кількість прав і обов'язків у співмешканців згідно з іноземним правом - значно вужчий в порівнянні з українським законодавством. Так, наприклад, в Швеції, Угорщині і Нідерландах фактичне подружжя не належить до числа спадкоємців згідно із законом; у Нідерландах і Бельгії режим загальної спільної власності не поширюється на майно співмешканців; у Франції співмешканці не мають особистих немайнових прав, пов'язаних з сім'єю.

Поява інституту фактичних сімейних стосунків в українському законодавстві говорить про необхідність їх врегулювати з причини широкого поширення. Законодавець практично прирівняв в правах і обов'язках законне і фактичне подружжя. Були враховані українські реалії, що стосуються фінансової вразливості молодих людей, що мешкають разом. Найбільш актуальним залишається доведення факту спільного проживання за відсутності спільних дітей, загальної прописки. Саме у це впирається вирішення питань розділу майна і матеріального утримання у разі розлучення і недосягнення взаємної згоди без залучення суду.

Юрист юридичної компанії «ЮСТІКОН», Маргарита Чернокондратенко

22.03.2011